Початок декомунізації на Чернігівщині припадає на 1990 рік. Все почалося з того, що центральну площу ім. Куйбишева у Чернігові, названу на честь радянського діяча, перейменували на Красну площу.
За словами Сергія Бутка, представника Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області, в 90-ті роки декомунізацію проводили найбільш патріотичні люди при владі. До того ж, перший Президент України видав розпорядження про проведення декомунізації. Але в країні і в Чернігівській області воно саботувалося.
Натомість, під час і після Революції гідності почалося проведення стихійної народної декомунізації.
«У 2015 році прийнято Закон про декомунізацію, і тоді вже процес пішов у відповідності до закону. А під час Революції гідності найбільш яскравим проявом декомунізації став демонтаж пам’ятників Леніну в Чернігові і Прилуках.
Причому, цікаво, що в Прилуках це було з благословення міської ради, а в Чернігові це відбулося, як громадський захід активістів.
А після прийняття закону про декомунізацію вже були розроблені рекомендації, спільними зусиллями з апаратом інституту Національної пам’яті була видана брошура по декомунізації, як її проводити, та як позбутися усього, просякнутого комунізмом. І потрібно було розібратися в прізвищах, які були в назвах вулиць й інших назвах – що перейменовувати, як, а що залишити», — коментує «ЧЕЛАЙН» Сергій Бутко.
Але й тоді процес декомунізації не йшов, як по маслу, бо були противники. І в нинішній воєнній ситуації, чимало речей стають очевидними.
«Важко, але це єдиний шлях для того, щоб забезпечити собі добре і щасливе майбутнє. Все треба виборювати. Ніхто нічого нам не подарує. Все відстоюється тільки в боротьбі. Оце проста істина, за яку ми зараз платимо великими жертвами», — сказав Сергій Бутко.
Найцікавіші моменти декомунізації в Чернігові
Із будівлі Чернігівської облдержадміністрації зняли меморіальну дошку з написом про встановлення на цьому будинку червоного прапора в вересні 1943 року. Демонтаж дошки пояснюють тим, що вона не являє собою історичної цінності, а по суті є елементом колишньої імперської пропаганди.
«На дошці йшлося не про вигнання нацистів, натомість було прославляння червоної армії і відновлення колоніального стану. Тим більше, що нічого не говорилося про внесок українців у перемогу над нацизмом.
А на приміщенні колишньої Новозаводської районної ради в Чернігові була мозаїка, яка прославляла радянське минуле. Але це питання також було вирішене.
Коли ми проводили деколонізацію, то підняли офіційні реєстраційні документи і з подивом з’ясували, що на чернігівському вокзалі має бути пам’ятник Леніну. Але самого пам’ятника вже не було», — розповів Сергій Бутко.
Також у Чернігові була дошка пошани на тодішній Алеї Героїв, але її теж декомунізували.