Війна та весняні клопоти: чи саджають селяни на Чернігівщині багато городів

Весна для селян – традиційна гаряча пора, бо це старт сезону сільськогосподарських робіт. До повномасштабного вторгнення селяни навіть не роздумували, чи саджатимуть городи та чи засіюватимуть поля.

Між тим, повномасштабна війна перевернула все з ніг на голову: поля поблизу кордону через обстріли не обробляють, а з прикордонних сіл, які під постійним ворожим вогнем, люди повиїжджали. Тож зрозуміло, що порати городи не приїжджатимуть.

У селах, які подалі від кордону, люди весняними роботами займаються, але не з дуже піднесеним настроєм, бо постійно поширюються чутки про ймовірний повторний ворожий наступ.

Але хоч би яким був настрій, весна кличе на городи, поля та присадибні ділянки. Тим паче, що українці – народ працьовитий. Тож скільки і які культури саджатимуть, дізнавалися безпосередньо в сільських жителів і власників земельних ділянок.

Юрій Дахно із села Москалі розповів, що поки з весняними викликами не впорався.

«Цьогоріч через надмірну, порівняно з минулими роками, кількість вологи садити дещо проблематично. Де вищі городи, там посадили, а низькі ще й досі не саджені. Садимо також менше ніж літось. Займаємося городництвом лише для себе, аби бути впевненими в якості врожаю. А вигоди тепер нема навіть тим, хто раніше займався цим для продажу. Ринок збуту зменшився, або його взагалі нема», – розповів пан Юрій.

Сергій Павленко з села Дягова розповів, щоза величезними обсягами городніх насаджень його родина не женеться.

«Город посадили (соток 4). Картоплі садимо десь 5 відер (виростає десь до 25, то навіть забагато для нас, віддаємо невикористану сусідам). Але садимо 5 відер, бо може бути неврожайний на бульби рік… Цибуля, помідори, огірки, часник, морква – це все своє… Приємно це все ростити, дбати. Плюс хоч якесь фізичне заняття, що важливо, коли весь день сидиш за комп’ютером і пишеш чергову книжку… Зрозуміло, легше все це купити та не паритися, але знаєш, що це вирощено твоїми руками, без хімії, а якщо її й застосовуєш, то витримуєш терміни для споживання...», – пояснив Сергій Павленко.

Чернігівці – власники дач і приватних будинків – також збираються обробляти свої наділи.

«Поки нічого не садили, збираємося трохи помідорів та огірків. Це біля хати, де живемо. А от на дачі вирішили нічого не садити – в теплиці буде трохи зелені, адже вирішили,що дача тільки для відпочинку та релаксу. Хоча Надя все одно щось там планує потроху, а я вважаю, що все, баста, тільки квіточки, травичка, бесідка, шезлонг і мангал! Таким я бачу своє найближче майбутнє.

А взагалі город потрібен, тим паче, що в мене тепер є турболопата, копати якою – суцільне задоволення. Раніше замовляли людину, яка перекопувала технікою. Тепер я сам це робитиму, там усього приблизно дві сотки. У принципі, моя справа – копання, а от що там буде висаджено – справа дружини, Надя там агроном. Гадаю, на дачі будуть і кабачки, і картопля, і помідори з огірками, але не так, щоб консервувати на зиму. А картоплю все одно купуємо про запас», – сказав Вадим Балінський.

Ірина Осташко

Джерело