Щелепи людини по суті є кістками, на яких спочатку виростають зуби, а згодом в похилому віці відбувається вживлення зубних імплантів. Під час старанного пережовування їжі завдяки зубам щелепні кістки перебувають у постійному русі, отримуючи більш-менш рівномірне навантаження за умови присутності всіх зубів у зубному ряду. В зв’язку з відсутністю одного чи декількох зубів в зубному ряду щелепна кістка в цих місцях отримує менше навантаження та поступово розсмоктується (зазнає руйнування), тому нарощування зубної кістки є досить затребуваною стоматологічною процедурою незалежно від віку пацієнта, який мріє про відновлення сяючою білозубої посмішки.
Коли затребувана процедура з нарощенням (відновленням) зубних кісток
За наслідками багаторічних досліджень можна з впевненістю стверджувати, що відсутність навіть одного зуба в зубному рядку є причиною втрати до 25 відсотків кісткової тканини в зубній щелепі у місці, де немає зуба. Крім того, кісткова тканина в щелепах людини може втрачатися і в силу інших причин, включно з неправильним розташуванням зубів у зубному ряду, різних захворювань ясен, завдяки інфекціям чи злоякісним утворенням (пухлинам).
Через відсутність кісткової маси в певній частині зубної щелепи неможливим є вживлення імпланта, який через надто тонку чи м’яку кісткову тканину не буде надійно закріплений, а використання розташованого на поверхні імпланта штучного зуба буде досить проблематичним. Саме необхідність приживлення імпланта в зубній щелепі найчастіше виступає причиною, коли без відновлення зубної кістки не обійтись.
Процедура, пов’язана з відновленням або збільшенням кістки зубної щелепи, має наукову назву «аугментація» та належить до достатньо складних стоматологічних операцій попри їх досить велике поширення. Варто зазначити, що до аугментації звертаються у випадку необхідності відновлення зубної кістки у місці розташування природного зуба чи зубів.
Що може виступати джерелом кісткових тканин
Компенсувати відсутність кісткової тканини в щелепі людини можна за рахунок різних джерел, включно з:
- власною кісткою пацієнта (т.з. автогенною кісткою), яку можна отримати (вилучити) з інших ділянок рота – найчастіше з зони підборіддя або нижньої щелепи, де вилучається задня частина;
- кісткою, отриманою з області стегна (в даному випадку процедура нарощування кістки зуба вимагає скоординованих зусиль хірурга-ортопеда та стоматолога);
- донорською кісткою або кісткою виготовленою на основі штучного матеріалу.
Варто зауважити, що нарощування кістки для імплантації, яке відбувається за допомогою донорської кістки, є досить дорогою процедурою та потребує досить тривалого часу для повного відновлення кісткової маси.