У Батурині запрацював музей археології, що був зачинений два роки (Фото)

Музей археології в Батурині був зачинений два роки, тобто від початку повномасштабного вторгнення. Тоді експонати помістили в безпечні місця. Щоправда, завдяки Збройним Силам України та злагодженій праці колективу цей музей відновив роботу 18 квітня.

Раніше в музеї були представлені тільки оригінальні експонати, а нині – копії. Але таких речей, які раніше не експонувалися.

Перед повномасштабним вторгненням у Батурині тривали розкопки, й археологи виявили житла XIV століття.

«Це доба Великого Князівства Литовського. І було підтверджено, що територія Батурина входила до складу цієї держави, тобто розвивалася в європейському історичному просторі. Бо російські історики дуже полюбляють викидати цей історичний період з історії України, що, начебто, було запустіння, після монгольської навали на наших землях ніхто не проживав і територія була занедбана. І, мовляв, завдяки московському царству тут усе почало розвиватися. Тобто прагнуть не згадувати про литовський і польський періоди. Натомість ми завдяки археології виявляємо речі, які підтверджують неперервність історії Батурина. І от було виявлене скроневе кільце – це жіноча прикраса XIV століття. Завдяки цій знахідці і було підтверджено, що життя в Батурині продовжувалося. І цьогоріч уперше ми виставили копію цієї прикраси. Але через те, що це єдина знахідка XIV століття і водночас цінна ювелірна прикраса, ми нині не можемо показати її в оригіналі.

Скроневі кільця носили на голові. Ми знайшли тільки одне, але зробили пару. То, відповідно, два кільця можна побачити на нашій виставці», – у коментарі для ЧЕЛАЙН пояснила Каріна Солдатова, завідувачка музею археології Національного заповідника «Гетьманська столиця».

Також цьогоріч у музеї виставили нові кахлі, які раніше не були представлені. Батурин узагалі відомий тим, що тут розвивалося кахлярство, а Іван Мазепа запрошував кращих гончарів до Батурина облаштовувати свої палаци на території фортеці та заміської резиденції. «Ми вирішили продемонструвати історію Батурина через нові зразки кахлів. Показуємо ті зразки, які раніше не виставляли. Зокрема, демонструємо кахлю з родинним гербом дружини Івана Мазепи. Також показуємо кахлю із зображенням янгола. Цікаві кахлі з садиби Кочубеїв. І це саме оригінали», – розповіла Каріна Солдатова.

Перед повномасштабним вторгненням у музеї можна було побачити цінні експонати: оригінальний шкіряний козацький чобіт із поля Берестецької битви, польську шаблю Karabela, козацький пістоль початку XVIII сторіччя. Ці експонати нині виставляти не можна, тому представлені фото.

«Ми змінили меседж нашого музею, концепцію. Зараз ми звертаємо увагу на історію державотворення через оригінальні артефакти, фотографії оригінальних експонатів. Від найдавніших часів до 1708 року. За прагнення зберегти свою державу, європейський вибір Батурин був знищений.

І нашу експозицію завершуємо подіями 1708 року. Представлені й оригінальні свідки тих жахливих подій – розірвана гармата Івана Мазепи, різноманітні обгорілі кахлі, посуд, дитячі іграшки. Так ми демонструємо історію знищення гетьманської столиці та проводимо паралелі з сучасними подіями. Розповідаємо про українські міста і села, які гинуть від ворога. Наголошуємо, що і 300 років тому, і нині в нас той самий ворог. І тепер ми так само ведемо боротьбу. Також розповідаємо про жертв Батуринської трагедії і про українців, які нині гинуть від російської зброї. Але кажемо, що тоді зброя була одна, а нині – інша. В давнину гинули від пістолів, шабель, сокир, а зараз від ракет, шахедів і іншої зброї.

До повномасштабного вторгнення в музеї було представлено понад 700 експонатів, а тепер – тільки 160. Це через продовження війни, тому на багатьох фотографіях є підписи: «Росія створює загрозу культурній спадщині». Через те, що вони знищують культурну спадщину, у нас обмежений доступ до нашої історії», – зазначила Каріна Солдатова.

Джерело