Трояндове царство: понад 100 кущів королеви квітів ростуть у саду Чернігівського історичного музею

    Мало хто знає, але Чернігівський історичний музей особливий не тільки своєю колекцією старожитностей, а й трояндовим двориком. І квітнуть троянди тут ще з червня і до самісінького жовтня. 

    Власне, сам музей стосунку до трояндової оази не має, бо все тримається на ентузіазмі деяких працівниць закладу – Олени Трухан, Світлани Зубок і Світлани Левданської, для яких трояндовий дворик – це хобі, причому не дуже дешеве, а ще релакс і терапія в нинішній стресовий час.

    «Почалося все навесні більше ніж 10 років тому з подарунка на день народження, який я зробила Ользі Іванівні Філіній, реставратору по тканинах. А потім ми вдвох і ще дві наші колеги вирішили, що поступово витіснимо всі інші квіти з саду і в нас буде розарій.

    Нині маємо чотири локації з трояндами, тут ростуть 133 кущі 48 сортів.

    Першою була троянда «Блек меджик» – це сорт чайно-гібридної троянди», – згадує Олена Трухан, старший науковий співробітник музею.

    Спершу в садку музейні працівниці саджали чайно-гібридні троянди, а потім захопилися англійськими сортами.

    «У середині 90-х років ХХ сторіччя англійський селекціонер Девід Остін вивів стійкий до захворювань сорт троянд, який може рости не тільки на сонці, а й у затінку та в похмурі дні. Це високі кущі, які весь час квітнуть. Тож ми зробили цілу алею. І нині в нас є три алеї англійських троянд, які дуже й дуже радують погляд і серце», – радіє Олена Трухан.

    Поступово в саду з’явилися сорти, виведені французькими й іншими селекціонерами.  

    «Пишаємося, що, мабуть, п’ять років тому посадили, ймовірно, найстарішу троянду в нашій колекції – сорту «Барон Жирон Де Лайон». Це квітка французької селекції середини ХІХ сторіччя – дуже благородна троянда лілового кольору з тоненькою білою облямівкою.

    У нас є також сорти, виведені американськими селекціонерами. Зокрема строката троянда сорту «Абракадабра», що дуже рясно та довго квітне. Є сорти української селекції – деякі троянди, що плетуться», – повідомила Олена Трухан.

    Вона також зазначила, що всі квіти доглядальниці люблять, піклуються про них, підживлюють, прополюють, поливають.

    «Буває й таке, що взимку кущ чи два троянд пропадуть, то насаджуємо нові. Уже багато грошей у нашому саду «закопали», але це хобі. І дуже приємно, що хобі – на роботі, що не треба їхати на дачу милуватися квітами, а щодня можна вийти в садок – щось підправити, підв’язати, удобрити, поприскати. Троянди потребують значної уваги та суттєвого догляду, фінансових вкладень і наснаги.

    Разом із дівчатами пересаджуємо квіти, досаджуємо, вирішуємо, що якого сорту чи кольору купити. Говорити про це дуже приємно, а буває, що й відволікає від думок про війну та стресу. Приємно просто на троянди дивитися. А коли треба тлю травити, то ми кажемо, що тля, як русня, обсіла наші троянди. Обкопування, чи підв’язування, обрізання кущів – це для нас є релаксом і трояндовою терапією», – пояснила пані Олена.

    Музейниці особливо пишаються своїм новим придбанням – групою блакитних троянд. Пані Олена каже, що це, мабуть, із останнього, що вивели селекціонери. Бо трояндам не притаманний блакитний пігмент. Тож вони умовно-блакитні.

    «Вони світло-світло бузкові чи лавандові. Але їх називають групою блакитних троянд. Першими селекцію блакитних троянд почали виводити французи. Це сорт «Шарль де Голль». Також є сорт «Новаліс», із лавандовими квітами. Ми її називаємо «бліда красуня». Маємо також дві троянди «Блакитний Ніл». Ці квіти відрізняються від усіх, впадають у вічі, бо незвичні та вишукані.

    А найароматніші в нашій колекції – це сорти «Блакитний Ніл» і «Абрахам Дербі». Цікаво, що буває кілька кущів одного сорту, а пахнуть схоже, але по-різному», – наголошує Олена Трухан.

    Сорти троянд у дворику підібрані так, щоб квітнули хвилями до жовтня. Нині закінчується цвітіння першої хвилі квітів і починається другої.

    До речі, музейний дворик наразі закритий для відвідувачів. Але працівниці зробили нові посадки квітів, якщо все розбуяє цвітом, то не виключено, що показуватимуть відвідувачам. Розглядають можливість екскурсії садом – як бонус для відвідувачів музею, аби чернігівці та гості змогли помилуватися трояндами та відпочити.

    Ірина Осташко

    Фото – Максим Блакитний  

    Джерело