Рятуючись торік від ворожих обстрілів, чернігівці приходили в укриття чи спускалися в підвали зі своїми малими або великими чотирилапими друзями. Адже багато власників тварин вважають своїх улюбленців членами родини.
Але, на жаль, траплялися ситуації, що люди, тікаючи від війни, виїжджали зі своїх населених пунктів без домашніх улюбленців. Тож «армія» безпритульних тварин росла…
«Тварин безпритульних у Чернігові побільшало, когось залишили власники – поїхали, в когось господарі померли, й чотирилапі опинилися на вулиці. Більшість таких тварин не є стерилізована, тому, звісно, будуть цуценята та кошенята, але КП ВСЦ «Крок до тварин» за можливості відловлює та стерилізує тварин. Прилаштовувати тварин зараз важко, тому що тварина – це взагалі велика відповідальність, а під час війни – ВЕЛИЧЕЗНА», – розповідає Яна Тулупова, голова ГО «Крок до тварин» і зоозахисниця.
Зрозуміло, що бездомні тварини є не лише в Чернігові. Містянка Тетяна Терещенко, рятуючись із Чернігова від війни, опинилася в Італії. До речі, свого собачку Тетяна забрала з собою за кордон.
В Італії чернігівка також бачить бездомних тваринок. Щоправда, там ситуація дещо інша.
«У багатьох інформаційних джерелах зазначається, що в Італії відсутні бездомні тваринки. Зазвичай це так. Але нині, на жаль, не в усіх містах така історія. І є дуже багато бездомних котів. Але бездомного собаки я тут не бачила жодного. Напевне, саме через це, коти, які живуть на вулицях, навіть не бояться собак, бо не розуміють, що це для них – загроза. Коли я підходжу до таких котів зі своїм собакою, вони просто продовжують гратися і не втікають, бо не чекають агресії», – розповідає Тетяна.
За її словами, за котами наглядають волонтери та люди, які мешкають по сусідству.
«На жаль, у місті, де я живу, вже були неодноразові випадки, коли підкидали під готель малесеньких кошенят. Нам було дуже складно їх кудись прилаштувати, тому ми телефонували в поліцію і розповідали про таку ситуацію. Але через це були великі проблеми, бо в них взагалі заборонено чіпати бездомних тварин. Та ми не могли покинути цих маленьких тваринок, годували і чекали, коли їх заберуть. Подальша доля кошенят мені не відома. Але я знаю, що у них так само є центри для тварин, де їх стерилізують і звідки потім італійці можуть забрати собі тваринку додому», – пояснила чернігівка.
В Італії власники тварин повинні дотримуватися правил – обов’язково мати документи на чотирилапого, обов’язково відвідувати ветеринара та поробити тварині всі необхідні щеплення.
До речі, в Італії дуже багато людей заводять не лише породистих тваринок, іноді можна зустріти звичайного безпородного собаку на повідку.
«Дуже мені запам’яталися в парку міста Пезаро двоє великих котів. І водночас оголошення від місцевої влади, що котів годувати заборонено, що вони перебувають під охороною місцевої влади. Також спостерігала, що до них приходить спеціальний робітник, годує їх кормом, ставить водичку», – повідомила Тетяна.
Вона зазначає, що їй дуже до вподоби культура поводження з тваринами в Італії.
«Рідко можна побачити тваринку, яка йде сама по собі без повідка. Тваринки зазвичай дуже чемні, а господарі їхні радо вітаються одне з одним. І зі мною, якщо також йду із собачкою, вітаються. Господарі завжди прибирають за собачками. В містах багато сміттєвих урн, то собачі екскременти на дорозі чи в парку не валяються. І це попри те, що собаки дійсно багато в кого є», – каже Тетяна.
