Жертва за любов до України
За любов до української культури, мови, історії політичний діяч початку ХХ ст. з Чернігівщини був двічі арештований та розстріляний. Мова про Коломийченка Федора Євдокимовича, уродженця села Прохори на Борзнянщині.
Життєвий шлях
Практично зразу після закінчення московського ВУЗу Коломийченко почав працювати у журналі «Шлях», де публікувались твори, статті, огляди тощо відомих українських діячів культури та мистецтва. Сам особисто наповнював контентом економічну та політичну рубрику цього журналу. І зі студентських років — активний учасник українського руху у столиці імперії. Там же познайомився зі своєю майбутньою дружиною оперною співачкою Марією Шекун.
Арешт і розстріл
За підтримку української культури Коломийченко двічі був арештований за сфабрикованою справою про участь у т.зв. СВУ (Спілка визволення України). Це була показова справа, яка начебто «викривала» антирадянську організацію серед української наукової та церковної інтелігенції — повністю вигадану НКВДистами. Її основна мета — дискредитація провідних діячів української культури та громадського життя з подальшим геноцидом української нації.
Ключові факти про Коломийченка:
- Був двічі арештований за підтримку української культури
- Розстріляний у 1938 р.
- Реабілітований у 1956 р.
- Його дружина Марія Шекун-Коломийченко також була розстріляна у 1938 р.
Після першого арешту Федор Коломийченко відбув трирічне заслання. За другим разом після жорстоких катувань «підтвердив» свою шпигунську діяльність та був розстріляний у 1938 р. Реабілітований 1956. Хоча з дружиною під час відбування заслання розлучився, та її наздогнала така ж доля: Марії Шекун-Коломийченко інкримінували нелегальний перехід кордону з Польщі у радросію у 1921 р. з «метою шпигунської діяльності».
Жертва Коломийченка та його дружини є свідченням трагічної долі багатьох українців, які боролися за свою культуру та незалежність. Їхня пам’ять залишається важливою частиною української історії та культури.