Прислів’я про мову — це яскраві зразки народної мудрості, які підкреслюють важливість слова, рідної мови та вміння нею користуватись. Вони формують ставлення до мовлення, культури спілкування та самоідентичності народу.
Чому прислів’я про мову такі важливі?
Мова — це не просто засіб комунікації. Це душа народу, його історія, традиції й цінності. Саме тому у фольклорі особлива увага приділялася висловам про силу слова, значення мовлення й повагу до рідної мови.
Прислів’я про мову:
-
вчать цінувати рідне слово;
-
навчають культурі спілкування;
-
формують мовленнєву етику;
-
підкреслюють роль мови у формуванні особистості.
Теми народних висловів про мову
-
Сила слова — мова має велику владу над людьми.
-
Культура мовлення — як говориш, так тебе й сприймають.
-
Рідна мова — основа національної ідентичності.
-
Мовчання та слово — коли мовчати краще, ніж говорити.
-
Відповідальність за слова — язик може як допомогти, так і нашкодити.
50 українських прислів’їв про мову
-
Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
-
Язик до Києва доведе.
-
У кого що болить, той про те й говорить.
-
Добре слово й залізні ворота відкриває.
-
Не кидай словами, як пес кістками.
-
Мовчи, язичку, бо на віку буде бідно.
-
Словом можна врятувати, словом можна й убити.
-
Від теплого слова й лід тане.
-
Рідна мова — як мати: зректись її — зректись себе.
-
Хто ясно говорить — той ясно думає.
-
Який розум, така й мова.
-
Не будь солов’єм на словах, а вороном на ділах.
-
За словами судять про людину.
-
Хто мови цурається — свого роду відрікається.
-
Мова — духовне багатство народу.
-
Мудрий не все каже, що знає.
-
Мовчання — золото.
-
Слово — срібло, мовчання — золото.
-
Не плюй у криницю — згодиться води напитися.
-
Мова — то серце народу.
-
Слово — ключ до серця.
-
Добре слово краще від цукру й меду.
-
Язик без кісток, а кістки ламає.
-
Якою мовою говориш — таке й серце маєш.
-
Хто говорить чемно, того й слухати приємно.
-
Язик меле — голова болить.
-
Лагідне слово гнів відвертає.
-
Не в словах сила, а в ділах.
-
Мови багато — розуму треба ще більше.
-
Бережи слово — воно дорожче від золота.
-
Думай, що кажеш, а не кажи, що думаєш.
-
Від мови — й честь, і безчестя.
-
Хто мови не знає — той у світі чужий.
-
Говори правду, навіть як гірка.
-
Не кидайся словом, бо воно вернеться.
-
Слово, мов вогонь: обігріє — і спалити може.
-
Не всім, хто говорить, варто вірити.
-
Краще мовчати, ніж зле сказати.
-
У мові — душа людини.
-
Язик — малий, а біди наробить.
-
З рідного слова починається Батьківщина.
-
Мова — найкраща зброя розуму.
-
Умій сказати й умій промовчати.
-
Гостре слово — як ніж без піхов.
-
Мовлення прикрашає людину.
-
Що на серці, те й на язиці.
-
Вчися мови змалку — знадобиться на віку.
-
Де слово — там і влада.
-
У доброго язика — добра й дорога.
-
Слово — зброя розумного.
Прислів’я про мову — це справжній код народної культури. Вони навчають мудро говорити, берегти рідне слово та поважати силу мовлення. У кожному з цих висловів — частинка українського духу, який живе в слові. Шануймо мову — і вона шануватиме нас.