Порятунок від стресу та безсоння: на Варвинщині група швачок на волонтерських засадах шиє спідню білизну військовим

На Варвинщині місцева швачка та господиня ательє Ірина Баняс на волонтерських засадах організувала пошив спідньої білизни та рукавичок для військових ЗСУ. До неї долучилися місцеві швачки. Так, рятуються від стресу та безсоння від повітряних тривоги.

Подробиці історії волонтерок  газета «Слово Варвинщини».

Господиня місцевого ательє, швачка із багаторічним досвідом Ірина Баняс із перших днів повномасштабного вторгнення росіян почала шити спідню білизну воїнам ЗСУ. Так вирішила, бо по-перше, не могла сидіти без роботи, по-друге, почула звернення міського голови Чернігова про необхідність українських захисників у білизні.

Все необхідне для пошиву знайшла у власному «загашнику» і взялася до роботи.

Невдовзі до неї долучилися кілька швачок-волонтерок. Спершу – Юлія Капарчук та Наталія Задніченко, а потім – Валентина Коваленко (Донова), Людмила Ситник, Тетяна Супрун. Зокрема, у Тетяни син – на фронті, тож жінка багато шила і вдома – рятувалася від стресу і безсоння.

В цей час місцевим волонтеркам несли багато тканини.

 

«У нас тут гори тканин лежали! Двері майстерні, а тоді ж холодно як було – лютий-березень, просто не зачинялися!

Несли відрізи, десь діставали дефіцитну «резинку», передавали її навіть з Прилук, із пункту збору в селищній раді привезли сувої тканини, люди нанесли ще чимало старих джинсів, з яких ми почали шити робочі рукавиці воїнам – в окопи, снаряди тягать…

Я навіть і не уявляла досі, скільки поряд нас небайдужих, дружніх людей, і як ми можемо у скруті об’єднуватися…» – розповіла Ірина Баняс.

Вироблене у волонтерський пункт для відправки на фронт особисто доставляв Мирослав Капарчук, Олександр Задніченко – лагодив машинки.

Власниця будівлі Світлана Гайдай скасувала на період волонтерства орендну плату за приміщення.

Ніхто тоді особливо не рахував і не фотографував зробленого, проте за пару перших важких місяців жінки нашили більше шести сотень чоловічих трусів, рукавиць – теж не менше.

Їх запас приберігають і на майбутню осінь, бо надій на швидке закінчення війни, на жаль, немає, та й для робіт на розборі завалів вони дуже помічні.

Джерело