Піар за бюджетні кошти: думки чернігівців про висвітлення діяльності влади у пресі

У деяких громадах влада досі платить місцевим газетам сотні тисяч гривень за свій піар. Зрозуміло, що це бюджетні кошти, тобто людські податки.

А чи правильно так робити під час війни в державі? Та й якби не було війни, чи слушно витрачати бюджетні кошти на піар влади і водночас підтримку приватних структур, якими є місцеві газети?

Михайло Жирохов, військовий експерт

Оці всі виплати з бюджету, що проходять за статтею PR – це лише намагання чиновників зберегти місцеву пресу. До жодного піару ці гроші не мають стосунку. І в умовах деяких громад, населені пункти яких розкидані по великій території, дуже часто прикордонні не мають ні українського радіо, ні ТБ, то наявність саме друкованої газети з місцевими новинами має сенс. Однак це явно не Чернігів, Прилуки або Ніжин.

Марія Шевченко, пенсіонерка

Ні, ні і ще раз НІ! Неприпустимо, щоб кошти платників податків спрямовувалися на піар влади! За будь-яких умов – війна чи мирний час. Найкращий піар влади – це добрі справи для громади, людей, ЗСУ… Таким справам реклама не потрібна! Такі справи набувають розголосу самостійно!

Хоча інформаційна сфера потребує уваги влади.

Владислав Пархоменко, викладач

Така ситуація не є нормальною. Вона є аморальною під час повномасштабної війни з рашистами. Ці кошти було б доцільніше спрямувати на потреби наших військових, які щодня боронять нас від ворога, або на запити волонтерів.

На жаль, друковані ЗМІ зараз переживають не кращі часи. Тиражі газет дуже малі, а їх читають переважно люди старшого покоління.

Тому, на мою думку, такий «піар» – це гроші на вітер. А використати їх можна на більш нагальні речі у воєнний час.

Дмитро Коток, маркетолог

Якщо стоїть питання про оплату піару правлячої в громаді партії з грошей громади (державних грошей), то для мене особисто це неподобство… А під час війни гроші з бюджету громад і держави, що йдуть не на підтримку військових, це взагалі сюр. Безумовно, потрібно проводити пропаганду, а особливо пропаганду та піар стосовно оборони держави, формувати в людей бажання ставати на захист своєї свободи, а не те, що держава робить зараз і це висвітлюється у ЗМІ. Тож виникає запитання, що саме влада піарить… Люди в перші дні повномасштабного нападу йшли добровольцями не за гроші… Тепер же все, що роблять державні чиновники, породжує в людей небажання долучатися до лав ЗСУ. І якщо правлячі мужі в громадах скеровують гроші на піар власних прізвищ, то це ще один цвях у труну бажання йти на війну пересічним громадянам із цих громад.

Сєргєй Карась, журналіст

На мою думку, держава (зокрема, місцеве самоврядування) має підтримувати місцеві газети, особливо в прикордонних територіях Чернігівської області, та сприяти безкоштовному розповсюдженню цих газет з українською інформацією в тих селах і селищах, які потерпають від обстрілів, але де досі живуть люди. Пам’ятаю свій досвід облоги Чернігова, коли після відключення світла, що в нашому районі відбулося 11 березня, ми опинилися не лише без води, світла, опалення, зате під щоденними обстрілами, але й без інформації. Тож ми буквально не знали, яка ситуація. А це породжувало чутки. Тож із власного досвіду знаю, що брак інформації під час війни – це важлива проблема.

Тому якщо газети підтримують саме з метою вирішити цю проблему, я підтримую виділення цих коштів.

Вадим Балінський, працівник сфери охорони здоров’я

Запитання має подвійний сенс. Погано, що в країні війна і є потреба витрачати всі кошти на оборону, а добре, що хоч за рахунок влади чи інших піарників газети виживають і платять зарплату журналістам.

Джерело