Новий церковний календар: коли цьогоріч відзначати Різдво та йти колядувати і щедрувати

Із 1 вересня 2023 року, відколи Православна церква України на архієрейському соборі в Києві ухвалила рішення про перехід на новий календар, в Україні відзначаємо церковні події на 13 днів раніше – відповідно до новоюліанського календаря.

Перехід на новоюліанський календар затвердили на Помісному соборі ПЦУ в липні цього року.

Із переходом на новий календар Різдво в Україні святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня, День Святого Миколая – 6 грудня, а не 19 грудня, Водохреще – 6 січня, а не 18 січня.

Перелік інших зимових свят за новим календарем має такий вигляд:

24 листопада – свято Катерини

30 листопада – День Андрія Первозваного

1 грудня – Наума

4 грудня – Варвари

5 грудня – Сави

6 грудня – День святого Миколая

9 грудня – День святої Анни

12 грудня – Спиридона Сонцеворота

20 грудня – День святого Гната

24 грудня – Святвечір

25 грудня – Різдво Христове

26 грудня – Марії

27 грудня – Степана 

31 грудня – Меланки (Маланки), Щедрий вечір

1 січня – свято Василя

1 січня – Новий рік. Новорічна коляда

5 січня – Голодна кутя, або Другий Святвечір

6 січня – Свято Водохреща (Йордан)

Тож зважаючи на зміни, чемним дітям варто шукати під подушкою подарунки від святого Миколая 6 грудня. А напередодні цього свята діти мають написати до святого листи зі своїми проханнями чи побажаннями. Їх зазвичай кладуть на підвіконня або вкидають до поштової скриньки. І вже через день чемні діти знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні — прутик.

У грудні тепер відзначатимемо й одне з найбільш шанованих християнських свят – Різдво Христове. Початок святкування починається в Святий вечір — 24 грудня. За традиціями, саме тоді родина збирається за одним столом на святкову вечерю з 12 пісних страв, кожну з яких усі члени сім’ї повинні скуштувати. Головною стравою Святвечора є кутя, яку ставлять посередині столу, поруч із запаленою свічкою. Після вечері кутю заведено залишати для духів покійних родичів, які нібито відвідують дім у ніч на Різдво. Саме Святий вечір є закінченням суворого Різдвяного посту. 25 грудня вже можна вживати в їжу все, що забажається.

Також здавна в Україні була традиція одягати на Різдво лише новий одяг, для чого напередодні свят його шили для кожного члена сім’ї. Також цього дня діяла заборона на всю роботу: шиття, прання, прибирання.

Після вечері на Святий вечір в Україні заведено колядувати – ходити від дому до дому, прославляти короткими колядками новонародженого Ісуса, вітати господарів з Різдвом, а також бажати статків сім’ї. Дітлахів заведено пригощати солодощами або давати монету за гарний вірш.

Традиційно для колядування збиралися в групи. На її чолі йшов звіздар, який ніс «Вифлеємську зірку». Також має бути дзвонар, щоб своїм дзвоником сповіщати господарів дому про прихід колядників.

А ось щедрують і водять козу в Україні на Святої Меланки або в Щедрий вечір, що раніше припадав на 13 січня. Наступний день 14 січня ще називали Старим Новим роком.

Тепер Меланки буде 31 грудня, тому й щедруватимуть українці ввечері цього дня. Щедрування — давній український звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників піснями славлять господарів, бажають їм здоров’я і достатку, за що отримують винагороду. Щедрування супроводжується обрядовими діями, музикою, піснями, танцями, обрядовими іграми в масках

До речі, головною стравою вечора є кутя. Кутю готували щедру і жирну, звідси і назва вечора – Щедрий. На столі також обов’язково повинні бути пироги, вареники, страви зі свинини, млинці, ковбаси та інші наїдки. За стіл сідають усією родиною. Вважається, що щедрий і багатий стіл забезпечить господареві добробут на весь рік. Сваритися цього дня не можна.

Посівали в Україні раніше в переддень Святого Василя, на ранок 14 січня. Але тепер Василя – 1 січня. Тому посівальники прийдуть уранці саме цього дня. За традицією треба було прийти в гості рано-вранці, бажано ще до світанку. Найпершому посівальникові завжди дарували щедрі подарунки, часто гроші. Посівальник приносив із собою пшеницю й жито, а потім розсівав їх по підлозі. Це дійство супроводжувалося особливою піснею – «посівалкою».

Зерно в жодному разі не збирали до заходу сонця. Вважалося, що більше буде посівальників, то багатшим і щедрішим стане новий рік.

А Водохреще тепер буде 6 січня. Напередодні цього дня ввечері люди святкують Голодну кутю, або Другий Святий вечір, та постяться, а зранку багато хто йде до водоймищ на вирубування хреста й освячення води.

Попри новий церковний календар, із головних християнських свят надалі незмінною залишається тільки традиція святкування Великодня та свят, які до нього прив’язані, як-от Трійця.

Підготувала Ірина Осташко

Джерело