Народні прислів’я — це короткі влучні вислови, які передають життєву філософію, моральні настанови та спостереження за світом, накопичені поколіннями українців. Вони стали частиною культури, мови та побуту, і використовуються як у повсякденному мовленні, так і в літературі, навчанні та вихованні дітей.
Що таке народне прислів’я?
Прислів’я — це стислі фрази, які зазвичай мають повчальний або узагальнюючий зміст. Їх не варто плутати з приказками: якщо прислів’я має чіткий висновок або мораль, то приказка — це лише образний зворот без глибокого повчання.
Роль прислів’їв у житті українців
У повсякденному житті народні прислів’я слугують:
-
засобом передачі життєвого досвіду;
-
джерелом етичних норм;
-
елементом художнього мовлення;
-
способом підсилити аргумент у розмові.
З дитинства нас навчають розрізняти добро і зло саме через прості фрази на кшталт «Добро пам’ятай, а зло забувай».
Тематичні групи прислів’їв
Українські народні прислів’я можна умовно поділити на кілька груп:
-
Про працю і лінощі: виховують працелюбність і засуджують байдикування.
-
Про сім’ю та родину: підкреслюють важливість родинних зв’язків.
-
Про розум і знання: популяризують освіту та мудрість.
-
Про добро і зло: навчають моральним принципам.
-
Про природу і пори року: відображають спостереження за довкіллям.
50 українських народних прислів’їв
Ось добірка найвідоміших і найвлучніших прислів’їв, які стали частиною нашої культури:
-
Без праці не буде й калача.
-
Що посієш, те й пожнеш.
-
Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
-
Який розум, така й мова.
-
Хто рано встає, тому Бог дає.
-
У лісі не без вовка, а в житті не без лукавого.
-
Добре діло роби сміло.
-
Ліпше синиця в руках, ніж журавель у небі.
-
Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
-
Терпіння і труд усе перетруть.
-
Краще гірка правда, ніж солодка брехня.
-
Не все те золото, що блищить.
-
Який батько, такий і син.
-
Немає дому без диму.
-
Бідність — не порок, а велике горе.
-
Вчися змолоду — пригодиться на старість.
-
Коли говориш — думай, коли робиш — не барись.
-
Лінивому й хліб за обтяжку.
-
Кому що, а піп про кадило.
-
Не хвали день до вечора.
-
У страху очі великі.
-
Де багато слів — там мало діла.
-
Не рий іншому яму — сам у неї впадеш.
-
Хто старого слухає — біди не знає.
-
Без мови — немає народу.
-
Правда кривду переважить.
-
Дружба — велика сила.
-
Як дбаєш, так і маєш.
-
Ліпше один раз побачити, ніж сто разів почути.
-
З глузду з’їхати — не в карету сісти.
-
Який розум, така й бесіда.
-
Не святі горшки ліплять.
-
Рано пташка дзьобик чистить.
-
Розумному досить.
-
Дурному закон не писаний.
-
Не кожна хмара дощ несе.
-
Сила є — розуму не треба.
-
Де згода в родині — там мир і щастя.
-
Не будеш учитися — будеш мучитися.
-
Хто людей боїться — той сам себе з’їсть.
-
Вовка ноги годують.
-
Без кореня і трава не росте.
-
Мудрий вчиться на чужих помилках.
-
Час — найкращий лікар.
-
У багатого й кішка теля з’їсть.
-
Свій до свого по своє.
-
Не той багатий, що має, а той, що вміє.
-
Вік живи — вік учись.
-
Хто сміється — той не боїться.
-
Язик до Києва доведе.
Народні прислів’я — це не просто фрази, а справжні перлини народної мудрості, що зберегли мораль, досвід і настанови минулих поколінь. Вони живуть і досі, формуючи мовлення, характер і цінності сучасних українців. Вивчайте, використовуйте та передавайте ці знання далі — вони варті того, щоб їх пам’ятали.