На що хворіли чернігівці під час блокади та як убезпечитися на майбутнє

Під час воєн люди помирають не лише від поранень чи травм, не сумісних із життям, багато життів забирають різні хвороби, зокрема інфекційні. Втім, від багатьох із них можна вберегтися.

Чернігівські лікарі зазначають, що під час різних катаклізмів, серед яких є і війна, інфекційні хвороби можуть набути загрозливого характеру. Зокрема підвищується ризик підхопити кишкові інфекції. Бо особливо в містах під час бойових дій, як це було і в Чернігові, виникає колосальна проблема з водою, точніше з її відсутністю.

Під час блокади Чернігова не було в достатній кількості чистої води. Люди змушені були десь її набирати, зокрема в колодязях, користувалися привозною водою з бочки, а багато хто навіть черпав воду з Десни. Майже ніхто з тих, хто пережив блокаду в місті, не мав змоги використовувати стільки води, скільки потрібно – йдеться про миття рук, посуду, прання, гігієнічні процедури, приготування їжі тощо.

«Недостатність гігієни призводить до кишкових інфекцій. Хоча, задля справедливості, треба сказати, що звернень із такими кишковими інфекціями тоді не було. Підвищення захворюваності, на щастя, не спостерігалося. Але ризик зростання захворюваності, пов’язаний із вживанням нечистої води, є.

Тоді відбулося зростання випадків респіраторних хвороб, бо люди змушені були сидіти в підвалах, у сирих і холодних приміщеннях. То загострення спостерігалися, зокрема, в людей із хронічними недугами бронхолегеневої системи, у хворих на бронхіальну астму. Якраз із цими хворобами люди зверталися по допомогу», – у коментарі для ЧЕline зазначила Наталія Крючко, медичний директор КНП «Сімейна поліклініка».

За її словами, в той непростий час із ризиком для власного життя лікарі все одно надавали пацієнтам потрібну допомогу.

«На нашій офіційній поліклінічній сторінці в Фейсбук публікували номери телефонів, за якими можна звертатися, які лікарі працювали. Для людей ця інформація була корисною. Пацієнти зверталися більше в телефонному режимі, але й лікарі ходили в ті місця, де були масові скупчення дітей, зокрема в укриття. Як уже через бойові дії не було можливості ходити, консультували телефоном», – повідомила Наталія Крючко.

Та попри всі старання лікарів, люди однаково не отримували всього спектру потрібної медичної допомоги, бо хвороби виникали не тільки через брудні руки і холод, а й через неабияк погіршене самопочуття: імунна відповідь організму падала через стрес, незбалансоване харчування, недосипання та інші негативні чинники.

Також у багатьох переважно маленьких пацієнтів порушився календар вакцинації. Нині цю справу намагаються надолужити, бо вона життєво важлива.

До того ж, нині кількість прихильників вакцинації серед батьків дітей збільшується.

«Багато людей уже їздили за кордон, є такі, які планують поїхати. За кордоном вимагають, щоб у дитини були всі щеплення. Чимало людей розповідають, що після виїзду з України зробили щеплення, яких не мали. Нині люди, які планують виїжджати, навіть ті, які раніше відмовлялись від щеплень, стають більш прихильними до вакцинації», – зазначила лікарка.

Утім, вакцинуватися треба не тільки дітям, але й дорослим – варто отримати захист від COVID-19, правця, дифтерії, кору, гепатиту В, пневмококу.

Під час бойових дій ситуація з вакцинами в Чернігові була катастрофічною, не через те, що їх не було, а в сенсі, що їх не вдалося зберегти в належних умовах.

«Дуже довго не подавали електроенергію, а вакцини в поліклініках зберігаються в спеціальних холодильниках за температури +2+8 градусів. Тоді контролювати температуру зберігання вакцин не змогли. Тому ті вакцини, які в нас зберігалися, довелося списати.

Після того, як місто було розблоковане, ми зробили заявку та швидко отримали нові вакцини. Тих вакцин, які в нас були в довоєнний час, уже не маємо. Давно отримали нові і їх колемо», – розповіла лікар.

Тож нині проблем із вакцинацією немає. Основні вакцини – в наявності. АКДП – від кашлюку, дифтерії, правця для маленьких дітей, АДП – без коклюшного компонента, для старших дітей. Є вакцина від гепатиту B. Можна отримати профілактику одним комбінованим щепленням від п’яти хвороб: кашлюк, дифтерія, правець, гепатит В і ХІБ-інфекція.

У КНП «Сімейна поліклініка» ще замовили вакцини.

До календаря дитячих щеплень батьки зазвичай ставляться відповідально. Зокрема Олена з донькою Маргаритою прийшли до КНП «Сімейна поліклініка» зробити планове щеплення АКДП.

«Ми не пропустили, робимо якраз за графіком, нещодавно дитині виповнилося півтора року, тож і робимо планове щеплення», – розповіла мама Маргарити Олена.

Інша мама Діана Мкртчян зазначає, що своїй дитині зробила щеплення за календарем.

«Додатково нічого ані собі, ані дитині. Вважаю, що ризик захворіти є в зруйнованих регіонах, у яких не працює інфраструктура – каналізація, вивіз сміття, лікарні тощо. Імовірність підвищують і люди, які зараз неконтрольовано мігрують», – вважає жінка.

За рекомендовану лікарями вакцинацію виступає чернігівець Сєргєй Карась.

«Торік вакцинувався від кору, цьогоріч до початку повномасштабної війни встиг зробити третю дозу вакцини від коронавірусу. Тож вакцинуватися – не лячно. А ось наскільки наразі доступні вакцини для населення – чесно кажучи, не знаю», – сказав він.

А містянин Михайло Жирохов до вакцинації ставиться по-своєму.

«Я людина консервативна, від грипу щороку не роблю щеплення. Винятком став ковід. Вважаю, що ризик підхопити інфекційну хворобу під час війни не більший, ніж під час мирного часу», – вважає чоловік.

Майже такої ж думки дотримується і Вадим Балінський.

«Захворіти можна на що завгодно через стрес. Щеплення робити треба, але я не планую», – запевняє чернігівець.

«Востаннє я вакцинуваласяь від коронавірусу, це було минулого літа, а більше якось не планувала, складається враження, що на тлі подій хвороби відійшли на другий план. Та й вода, на щастя, вдома є, гігієни дотримуватися вдається, тому наразі про інші щеплення не думала», – зазначила Анна Якубець.

Безумовно, скільки людей – стільки і думок. Але якщо серйозній проблемі зі здоров’ям можна запобігти або навіть зберегти собі життя, то варто вакцинуватися.

Джерело