Чернігівщина: тваринка, що зникає взимку на 30 відсотків

Бурозубка мала: унікальний маленький хижак

Бурозубка мала, або мідиця мала, є унікальним маленьким ссавцем-хижаком. Її унікальність полягає у тому, що практично всі її органи взимку зменшуються. Мозок зменшується на 15-30%, череп також зменшується через перебудову кісткової тканини. Зменшується товщина кісток і навіть дещо скорочується довжина тіла, стають меншими внутрішні органи: серце, печінка, нирки. В цілому загальна маса тіла може зменшитися на третину від її нормального стану.

Особливості бурозубки малої

Бурозубка мала має одну з найбільших швидкостей метаболізму серед тварин і повинна їсти через рівні проміжки часу – приблизно кожні дві години. Тому активна практично цілодобово: і вдень, і вночі шукає різних дрібних комах та інших безхребетних. Після активного пошуку та знаходження їжі активний період у неї змінюється на період відпочинку. Сердечний ритм бурозубки дуже швидкий, її серце б’ється майже безупинно.

Ключові факти про бурозубку малу

  • Бурозубка мала має червоні наконечники зубів, які утворені осадженням заліза, що посилює захист їх від зносу.
  • Проживає у відносно вологій місцевості з густою рослинністю на землі, полюбляє підлісок та опале листя.
  • Дуже прудка та маленька, уникає сусідства будь-кого, більшого за комах та личинок.

Статус збереження бурозубки малої

В цілому у Євразії ця тварина наразі не стикається із загрозою зникнення, хоча на локальних рівнях окремі популяції можуть потребувати уваги через знищення чи руйнування природних місць їхнього проживання, використання пестицидів і зниження числа безхребетних-основного джерела її харчування. Бурозубка мала внесена у Додаток III Бернської конвенції. Мешкає в багатьох природоохоронних територіях.

Бурозубка мала є унікальним і цікавим звіром, який потребує нашої уваги і захисту. Її унікальні особливості і поведінка роблять її важливим елементом екосистеми, і ми повинні зробити все можливе, щоб зберегти її популяцію і природні місця проживання.