На Чернігівщині росте віковий дуб Шевченка

У с. Липів Ріг, поблизу м. Ніжина на Чернігівщині, й досі росте майже 500-літній дуб, який є ботанічною пам’яткою природи. За переказами тут любив відпочивати Тарас Григорович, коли приїздив на гостини до свого знайомого М. Я. Макарова (чиновника, журналіста, культурно – просвітнього діяча). Дуб називають Липівським, а ще Шевченковим.

Під деревом є меморіальна табличка, яку встановили на честь його 175 –річчя. Легенди переповідають, що саме тут він міг вперше побачити 5-6-літню дівчинку-кріпачку Ликеру (Ликерію) Полусмак, уродженку цього села, якою за півтора десятка років захопиться так, що навіть схоче саме на ній одружитись та переїхати жити на її малу батьківщину. Шевченко не одну поезію присвятив коханій, встиг намалювати її портрет, який зберігся. Проте а ні запланованого сватання у 1860 р., а тим більше весілля не відбулось. Між 20-річною покоївкою, яка від пана Макарова отримала «вольну», та 46-річним поетом стався розрив відносин. За рік поета не стало.

А Лікера майже піввіку прожила у шлюбі з перукарем Яковлєвим та двома дітьми у Царському селі (під С-Петербургом). І у доволі зрілому віці повернулась в Україну та винаймала помешкання у Каневі. Періодично навідувала могилу Т.Г Шевченка. Останні декілька років життя перебувала у канівській богадільні, де й померла у 1917 р. Заповідала поховати себе якомога ближче до Чернечої могили, проте так не сталось. Її могила з роками та буремними подіями ХХ ст. загубилась і тільки наприкінці 80-рр минулого століття дослідники віднайшли її поховання та встановили новий пам’ятник із надписом: «Тут поховано наречену Тараса Шевченка Ликерію Іванівну Полусмак (1840—1917)».

Джерело