Парк «Беремицьке» – це перший недержавний природоохоронний об’єкт на Чернігівщині і в Україні. Це доволі особливий куточок, де з 2017 року намагаються відтворювати дику природу, притаманну саме цій території. Про це та інші особливості парку — в розмові з Ростиславом Полушвайком, менеджером із туризму парку «Беремицьке». Примітно, що вона відбулася в День працівника природо-заповідної справи.
Пане Ростиславе, яка основна концепція парку «Беремицьке»?
Наша концепція тісно пов’язана з природоохоронним фондом фонду Rewilding Europe. Нині всі заповідники, відповідно до законодавства України про заповідну справу, зберігають те, що дійшло до наших днів із природи. Натомість ми, навпаки, відновлюємо природу там, де вона була знищена людьми. Тобто, вертаємося назад в дикість. Власне, це і є дослівний переклад слова ревайлдинг. Ми увесь час акцентуємо увагу саме на цьому, докладаємо до цього зусилля. Ми повертаємо диких тварин в ліси. Втім ліси, навіть, якщо вони збереглися, не такі, які кілька сотень років тому бачили наші предки.
Є такий трикутник життя – рельєф, рослини, тварини. А флора, фауна та рельєф в науці – це біогеоценоз. Існування одного неможливе без існування іншого. Тому наші всі зусилля спрямовані на те, щоб наш парк природи «Беремицьке» був невеличким біогеоценозом, де співіснують рельєфи Чернігівщини, аборигенні види рослин. Багато зусиль ми докладаємо для боротьби з інвазивними видами, які були штучно занесені – це свого роду бур’яни. Це золотарник канадський, червоний дуб, псевдоакація рубінія, з якою у нас дуже велика проблема. І всі ці інвазивні види витісняють аборигенні види рослин. Через це наша природа втрачає своє різноманіття.
На сьогодні багато зусиль докладаємо для того, щоб думати, як глобалізувати нашу діяльність. Бо відповідно до викликів сучасності, треба відновлювати природу не лише як ми на експериментальній ділянці у 500 гектар, а глобально по всій державі. Ми залюбки готові поділитися власним досвідом у цій справі. Враховуючи те, що ми перші в Україні починали це робити на тій території, де була втрачена первісна природа. То вже за кілька років трішки збагатилися досвідом, як це все можна реалізовувати.
Із тварин багато в нас цьогоріч коників та туроподібних хеків народилося. Маємо надію, що цьогоріч частина з них поїде до інших національних парків, де поголів’я має збільшуватися.
Як переживали період боїв за Чернігівщину? Чи були корми для тварин, можливо, якісь інші складнощі виникали?
Звісно, труднощі були. До початку широкої війни наші постачальники закуповували більшість продуктів і усього для тварин у Чернігові. Також у нас ледь не більша частина співробітників — із Чернігова. Наші співробітники на власний страх і ризик вивозили людей з-під обстрілів із Чернігова. Парк став прихистком для багатьох своїх працівників під час активної фази боїв за Чернігів. На щастя, нашу територію оминули військові дії, але наших людей і не тільки приймали.
Як все стало більш-менш спокійно, перелаштували логістику закупівель усього потрібного. Багато продуктів і всього, що треба, у більшості із київського напрямку завозимо.
Тварини у перший рік повномасштабної війни дуже стресували, лякалися вибухів, Але потроху, як і всі ми, більш-менш адаптувалися до нинішніх реалій.
Які послуги надають у парку?
Намагаємося надавати всі ті послуги, які були до війни – катання на конях, відвідування міні-зоопарку, музею диких котів, різні фестивалі та послуги екологічного відпочинку. Люди нині дуже люблять спостерігати за лосями, які врятовані і живуть у вольєрі на реабілітації. У них цьогоріч знов народилося лосенятко. Тож люди можуть бачити, як мама-лосиха ходить зі своїм дитинчам.
У міні-зоопарку ті ж самі і тваринки, які були завжди. Це маленькі вівці, віслюки, американські міні-піги, ірландські безрогі корови декстери, які є найменшими у світі.
А на левадах у нас пасуться бички і корови хайлендери, які розмножилися. Це шотландські високогірні мохнаті корівки.
У нас поруч з парком є парк-готель «Лісове озеро», де є дуже зручні екологічні будиночки для проживання і чисте озеро, де можна покупатися і насолодитися відпочинком на березі. До нас приїздять люди з Києва, Чернігова, аби відпочити.
Окрім туристичних послуг з екологічного туризму намагаємося не пасти задніх в науковій діяльності – співпрацюємо з різними партнерами і організаціями, ділимося досвідом – інформативно, або до нас навіть зверталися, що треба тварини. Ми відкрити для співпраці в науковій і туристичній сфері.
Залиште відповідь