Кавуновий тренд, ангелики та новорічні кульки: рукотворні шедеври чернігівської майстрині Тетяни Войтик

    Без віддушини важко пережити нинішні буремні часи. Для багатьох порятунком стає саме творчість. Причому і робити щось своїми руками, і насолоджуватися красивими виробами.

    Чернігівська майстриня Тетяна Войтик розповідає, що з початком повномасштабної війни думала, що людям у такий час взагалі буде не до творчих виробів. Тож почала міркувати, як виживати далі, бо саме творчість годує її родину. Про запити на прекрасне, які диктує воєнний час, – в інтерв’ю з Тетяною Войтик.

    Пані Тетяно, ви мали побоювання, що родині доведеться дуже важко в найбуремніший час для Чернігівщини. На щастя, все склалося інакше. Розкажіть, що врятувало?

    Чоловік у мене виконує чорнову роботу, а я вже основну – красиву. Символічно, що врятували ангели, малювала їх багато. Люди просили ангеликів, замовляли, під час бойових дій, багато людей мені писали, навіть коли ще пошта не працювала. Так ангели працюють на користь усім.

    Серед ваших творчих доробків багато красивих новорічних кульок. Продовжуєте їх виготовляти?

    Новорічні прикраси я вже, мабуть, років три чи чотири розписую. Надихнули мене старі кульки, колись такі вінтажні в мене були. Багато новорічних кульок на різну тематику розписала. Та особливо популярні були кульки-лісові звірятка, тобто лісова казка. Один рік узагалі бум був на кульки – ночами не спала, розписувала.

    А нині наразі великого попиту на них немає, хоча деякі замовлення вже надходять. Та й відверто, натхнення їх робити ще нема. Потрібен якийсь поштовх до творчості. Бракує маленького вогника, який спонукав би.

    І торік новорічні кульки якось важко йшли. Це я, мабуть, «перегоріла», коли розмальовувала їх у величезній кількості, мабуть, сотні три точно – з лісовими звірятками. І робила цілі набори в коробках. Бо люди хотіли не просто кульки дарувати, а вже готові чарівні святкові набори. Після цього я довго не могла виконувати замовлення на кульки.

    Що нині люди замовляють?

    Цьогоріч у мене добре йдуть скрині. Якось спершу кульки, потім набори кульок у коробках, а нині – скрині. Мабуть, у моїх замовників уже є кульки та набори, то треба кудись їх ховати.

    Люди хочуть краси, довіряють мені, покладаються на мій смак, хочуть казки. Поки що багато проєктів у мене зі скринями – уже сім штук.

    Окрім скринь, над чимось ще працюєте?

    Оце нещодавно виготовляла дерев’яні гриби із зайчиками. Вони трішки підняли людям настрій. Вдалися оптимістичні, яскраві та кольорові – мухомори, поганки та білі грибочки робила.

    Мабуть, на майбутнє щось буде з ангелами, патріотичні кульки.

    Також нині людям не вистачає світла, то є попит на світлоносці, сердечка, будиночки символічні, які йдуть на подарунки. Хто за кордон відправляє, хто для себе купує, хто своїм близьким в Україні дарує, аби в такий спосіб підтримати в нинішній непростий час. Дарують ангеликів близьким людям. Бо саме ангелів і патріотичних поробок не вистачає людям. У зв’язку з визволенням Херсона кавунова тематика добре заходить. То, думаю, щось із кавунами намалювати.

    Про символи нового року – кроликів – люди питають?

    Не питають, а скоріше очікують від мене чогось цікавого, нового. Але до Нового року ще є час. Як завжди, у грудні почнеться плідна робота, саме тоді і запит почнеться від людей. І тоді часу на сон не буде взагалі. Тобто такий веселий час творчий попереду.

    То, можливо, все-таки нові новорічні кульки будуть?

    Нині особливих планів на кульки не маю, але повинні бути, бо деякі замовлення вже є. Але поки осінь, то ще новорічний настрій до роботи не настав.

    Ви тільки розписом займаєтеся?

    Я працюю взагалі в різних техніках. Ліплю з солоного тіста, глини, декупажем займаюся, декором дерева. А розпис – це в мене як основний напрям роботи. Бо я за фахом – вчитель образотворчого мистецтва. І до того ж, митець у постійних пошуках. Тобто така різнопрофільна творчість у мене. І людям повсякчас треба щось новеньке. Кульки були, тепер потрібне щось цікаве інше.

    Джерело