Холодні ноги: яких хвороб варто побоюватись

З віком збільшується кількість пацієнтів, які звертаються до лікаря зі скаргами на те, що у них мерзнуть кінцівки. І частіше йдеться саме про ноги. Пояснення такого стану просте – коли ми потрапляємо у холодне середовище, мозок змушує кровоносні судини у кінцівках звужуватись. Таким чином обмежується кровообіг на периферії, кров менше «охолоджується» і допомагає утримувати тепло у більш важливих внутрішніх органах. Однак іноді трапляється, що навколо і не дуже холодно, але кінцівки все одно холодні та ніяк не «хочуть» зігрітися.

«Холодні ноги» – це не хвороба, а симптом, який виникає під час різних станів.

Стресові ситуації. Коли ви хвилюєтесь, організм викидає у кров адреналін, що викликає різке звуження кровоносних судин на периферії. Спазм необхідний на той випадок, якщо у процесі бою або втечі ви пошкодите кінцівку: крововтрата буде меншою, і це не поставить під загрозу ваше життя. Результат частого стресу – зниження температури у руках і ногах. Вихід один – заспокоїтись і позбавитись стресу.

Проблеми з кровообігом. Погіршення кровообігу може бути пов`язано з різними причинами: незручна поза, варикозне розширення вен нижніх кінцівок, холестеринові бляшки у судинах, що звужують їх просвіт, куріння (нікотин викликає спазм судин), серцево-судинні захворювання, зрештою сидячий спосіб життя. Якщо мова йде про епізодичну ситуацію, достатньо буде просто встати і розім’ятися. Якщо ні – слід звернутися до сімейного лікаря, який дасть необхідні рекомендації.

Залізодефіцитна анемія. Якщо мало гемоглобіну, значить, мало кисню надходить у судини, тому людині часто дошкуляє холод. Нестача заліза також дається взнаки через слабкість, швидку втому, крихкість нігтів та волосся, задишку. Лікар запропонує вам зробити загальний аналіз крові і за його результатами скорегує раціон харчування або призначить потрібні препарати.

Гіпотиреоз (знижена функція щитоподібної залози). При такому стані всі процеси в організмі людини сповільнюються, з’являється втома і відчуття холоду, зменшується виділення енергії тощо. Найчастіше гіпотиреоз трапляється у людей після 40 років. Крім замерзлих кінцівок, пацієнт скаржиться на набряки, сухість шкіри, набір ваги тіла, закрепи. Тут допоможе ендокринолог. Він призначить аналіз крові на гормони щитовидної залози, додаткове обстеження і лікування. Цей лікар стане вам у пригоді і при наступній причині замерзання кінцівок

Цукровий діабет. Підвищення рівня глюкози у крові негативно впливає на судини – втрачається їхня еластичність, вони звужуються, внаслідок чого притік крові до тканин погіршується, і кінцівки починають мерзнути. Внаслідок ускладнення діабету – периферійної нейропатії, коли глюкоза пошкоджує нервові закінчення у стопах, спрацьовує ефект «гарячої стопи» або холодних ніг.

Вегетосудинна дистонія. Цей стан характерний для багатьох молодих людей, в організмі яких немає чіткої рівноваги між роботою симпатичної і парасимпатичної частин нервової системи, що регулюють тонус судин і роботу внутрішніх органів. Збільшення викиду адреналіну веде до спазму судин, через що можуть мерзнути ноги і руки.

Зміни артеріального тиску (АТ). Якщо АТ низький, кров повільно тече по судинах, кровообіг страждає, насамперед в кінцівках, на периферії. А коли тиск високий, відбувається спазм судин, і кровообіг теж страждає.

Прийом деяких ліків. Люди, яким прописані бета-адреноблокатори, наприклад, при підвищеному АТ (анаприлін, атенолол, що викликають спазм периферичних судин), теж можуть страждати через холод всередині. Мерзлякуватість викликають також ерготамін, псевдоефедрін, препарати з діючих речовин ріжків (сумчасті гриби), котрі призначають жінкам при деяких гінекологічних хворобах.

Проблеми з нирками. Перебої у роботі нирок ведуть до появи набряків, які сприяють компресії судин та порушують кровообіг. Першими від цього страждають кінцівки. Консультація нефролога допоможе вирішити цю проблему.

Анорексія. Цей розлад харчової поведінки призводить до того, що людина відмовляється від їжі і швидко втрачає вагу. Зменшується кількість жирової тканини, і організму стає важко втримати тепло. Аби зберегти температуру, яка необхідна для функціювання важливих внутрішніх органів, мозок обмежує кровообіг на периферії – у кінцівках. Якщо вас супроводжує страх, пов’язаний із «зайвими калоріями», перед тим, як обмежувати себе в їжі, щоб це не призвело до важких порушень, порадьтесь з лікарем.

Відморожені кінцівки. Наслідки сильного переохолодження залишаються на все життя. Здорова людина при температурі 15-17 градусів морозу відчуває бадьорість і свіжість, а той, хто колись відморозив руки чи ноги, завжди страждає на холоді.

Якщо причиною відчуття холоду у кінцівках не є серйозні захворювання, то можна використати деякі заходи, котрі з часом можуть допомогти забути про проблему холодних ніг:
• тренування судин ніг температурами, тобто контрастний душ для ніг (гаряча/холодна вода);
• фізичне навантаження, постійний рух, ходіння;
• носити теплі шкарпетки, компресійні панчохи, підтримувати ноги припіднятими за допомогою подушки у положенні лежачи;
• питний режим – 2-3 літри рідини на добу (чиста вода, свіжі соки, трав’яні відвари, зелений чай). Взимку в теплі напої можна додавати трішки імбиру і кориці, мед і навіть чорний перець, це чудово зігріває;
• терміново відновити кровообіг і тим самим зігріти пальці та ступні ніг (а саме вони і мерзнуть найбільше) допоможе гаряча ванночка і вдягнені після неї на босі ноги грубі хутряні шкарпетки. Для більшого ефекту можна вдягти тонкі бавовняні шкарпетки, змочені спиртом, а зверху – вовняні;
• інтенсивне масажування ступень з кремом, що містить добавки, котрі стимулюють крово – і лімфообіг, наприклад, з корицевою ефірною олією. Після також слід скористатися теплими шкарпетками;
• регулярні ножні ванночки і ванни для тіла з грейпфрутовою і розмариновою ефірними оліями дадуть позитивний результат;
• правильне харчування – зігрітися ногам і тілу допоможуть буряк, редька, морква, гречка, рис, яблука, червона риба. Жирну їжу, через яку кров стає густою, звести до мінімуму;
• давайте організму час на відновлення – більше відпочивайте, спіть не менше 7-8 годин на добу.

Втім, аби взяти «на озброєння» ці поради, слід обов’язково поспілкуватися зі своїм сімейним лікарем.

Джерело