У колекції Чернігівського історичного музею ім. Тарновського – багато цікавих експонатів зі своєю історією. Зокрема уваги вартує шабля з піхвами, що датується XVII сторіччям, яку нещодавно разом з іншими предметами повернули до закладу після реставрації фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України.
Цей зразок холодної зброї походить із колекції відомого мецената та збирача української старовини Василя Тарновського.
Дослідники припускають, що ця шабля була виготовлена на території Османської імперії. Зроблена з дамаської сталі, срібла, дерева та шкіри.
«Цей експонат був не в дуже гарному стані. І через це його раніше можна було побачити хіба що на деяких виставках.
Столичні реставратори подивилися і взяли його на реставрацію, що тривала більше як рік.
Загалом реставрація – це тривалий і кропіткий процес, особливо, коли предмет або річ зроблено з кількох матеріалів, наприклад, металу, дерева, шкіри. І тоді різні фахівці спершу оглядають, потім складають план реставрації і працюють. І звісно, кількість часу, потрібного для роботи, залежить від ураженості речі іржею чи ще якимись негативними процесами, механічними пошкодженнями або наслідками пожежі», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначає Максим Блакитний, в.о. директора Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.
За словами Блакитного, реставратори надали шаблі з піхвами, звісно, не первісного вигляду, а цілком пристойного для експонування.
«Подібні шаблі використовувало українське козацтво. Це холодна зброя ближнього бою. До речі, вочевидь, що це трофей. Тобто вона могла належати простому козаку, який добув цю шаблю в бою. А міг нею володіти і представник козацької старшини.
Яким чином ця зброя потрапила до колекції Тарновського, також достеменно не відомо. Бо він і сам збирав експонати, дещо купував, щось йому дарували.
Але ця шабля однозначно дорога, бо вона з прикрасами. Є відповідні елементи декору, візерунки, за якими можемо сказати, що річ близькосхідного походження. І важливо, що вона виготовлена з дамаської сталі, з якою працювали кваліфіковані майстри, яких було не так і багато», – розповів в.о. директора Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.
Він також повідомив, що в давнину майстри робили часто шаблі під замовлення, зважаючи на зріст, довжину рук замовника. Також важливо було щоб руків’я добре лежало в руці, шабля була збалансованою.