З цього дня в водоймах вже не купаються, щоб русалки і водяні на дно не потягли.
День пророка Іллі — староруське свято, яке традиційно проходить другого серпня. Хто такий пророк Ілля описується в Старому Завіті. Святий був пристрасним послідовником Єгови. Ще за часів панування язичництва на Русі зародився його культ. Пророку поклонялися частіше, ніж Перуну. Він міг приводити в рух вогонь і воду. Люди, що працюють на землі, молилися до нього про гарний врожай і дощ, коли була посуха. Дівчата просили хорошого люблячого чоловіка, в будинок якого можна було б піти, інформує Ukr.Media.
Історія свята
За старих часів свято іменували "грізним". Пов'язано це з тим, що розсерджений на людей або нечисть Ілля міг шуміти і роз'їжджати в колісниці по небу. Через це починалася гроза, гримів грім. Вікна, двері замикали, на вулиці залишали мідні предмети в якості блискавковідводів. Їх ставили таким чином, щоб злі істоти не зникли в перевернутій сковороді і не принесли в будинок нещастя і хвороби. Однак поганим знаком вважалося гасити вогонь, якщо полум'я все ж розгорілося від удару блискавки.
Традиції та обряди
Святкування любили починати раніше. Закінчували роботи в полі, відправлялися додому пекти печиво для проведення обрядів. На честь святого влаштовували прийоми їжі, на які сходилося все село, масові гуляння і урочисті церковні ходи. Всі вулиці були заповнені звуками народних інструментів. Особливо поширена була гра на гуслях і балалайках. Танці та пісні були невіддільною частиною свята.
Народ вірив, що з другого серпня літо починає здавати свої позиції, а природа готується прийняти осінь. Жнива починалися відразу після свята. Жінки відправлялися в поле, коли сонце починало повільно заходити за горизонт, щоб зробити хрест з колосків, сплітаючи їх в пучок, і залишити його на полі. Вірили, що це приносило Божу благодать і достаток в будинок.
У деяких місцях було прийнято в перший день жнив залишати на столі хліб з сіллю, а потім йти працювати в поле. Це було своєрідним традиційним привітанням для сезону збору врожаю, знаком привітності і гостинності. Селяни виконували обрядові пісні під час, до і після трудового дня. Це допомагало піднімати загальний дух, щоб легше працювалося і залишалися сили, навіть після виснажливої оранки. Співи задавали темп рухам, виходив свого роду танець. А в такому стані працювати було набагато веселіше і приємніше. Навіть відчувалося якесь розслаблене відчуття.
Перше колосся, яке скошували в полі, несли в будинок і тримали в самому кутку кімнати, де розташовувалися ікони. Така власна молитвенна була в будинку будь-якого віруючого. Приблизно через два тижні їх омивали святою водою і вимолювали, а через рік обов'язково висаджували, як символ врожайності, циклічності в природі і прихильності богів до людей. Вірили, що саме таке колосся здатне дати паростки, які будуть універсальними ліками від усіх хвороб. Селяни, які важко працювали в полі, плели з таких колосків собі пояс. Вважалося, що це допомагає від болю в спині і надає додаткових життєвих сил. Вважалося правильним залишати невелику нескошену ділянку на полі, де росло жито. Це було знаком подяки і поваги по відношенню до Святого Іллі, який дарував людям прекрасний урожай. Вірили, що якщо цього не зробити, наступний рік буде посушливий, а посіви загинуть через холод. Решта колосся пов'язували так, щоб утворювався пучок, що притягує рослину до землі. Під нього клали шматочок хліба в якості підношення Іллі. Цей дар був результатом того, як добре попрацювали орачі і наскільки милосердний пророк.
Прикмети
Ряд заборон діє в святковий день. Заборонено купатися, є кілька варіантів пояснення для цього:
- Людину може потягнути під воду русалка або водяний.
- У цей день один з коней пророка втрачає підкову, що падає у воду і робить її крижаною.
- Чорт скупався у воді, тепер вона заражена.
Є й інші табу:
- Заборонено скошувати сіно, бо трава неодмінно згниє або її віднесе вітром.
- Не можна порушувати життя бджіл, в цей час вони рояться.
- Не слід виганяти на випас худобу, її можуть нашкодити злі звірі, що бродять по просторах землі.
- Люди не працювали ні в полі, ні вдома, не лихословили, не заздрили, не сварилися.
- У цей день треба мислити оптимістично, інакше Святий розсердиться.